Любов останньою ніколи не буває (Макаренко Ольга)

Тебе нема- нема тепла і день за два в журбі минає.
Коли тебе у снах нема- я, прокидаючись, згораю.
Мовчить у промені струна. Душа на споминах не грає.
Я, залишаючись одна, без тебе долю не признаю.

Приспів.
Пробач за сльози, що пекучими були, 
Коли за чварами нас доля обминала.
Пробач за весни, що для тебе не цвіли 
і не карай за те, що боляче кохала.
Веди мене через життя, як через храм, 
де пам'ять молодість закоханим вертає.
Не знаю хто, але так праведно сказав:
- Любов останньою ніколи не буває.

Програш.

Як серце в роздумах болить. Ніхто за мене не відчує.
І тільки мить, щаслива мить недолі рану залікує.
Мовчить у промені струна. Душа на споминах не грає.
Я, залишаючись одна, без тебе долю не признаю.

Приспів.
Програш.
Приспів.

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.