Крещатик (Зибров Павел)

Каштани, каштани, каштани,
Софії і Лаври хрести.
Кияни, кияни, кияни,
Ви сестри мої і брати.

Я з Вами в дощі й снігопади
У черзі за шастям стою,
І лаю по - київськи владу
Й горілку по - київськи п'ю.

Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати,
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати,
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик

Спасибі кажу своїй долі,
Що в чорній пустелі ночей
Я сотні разів божеволів
Від Ваших, киянки, очей

Киянки, киянки, киянки,
Веселі, сумні, гомінки,
Найкращі у світі коханки,
Найкращі у світі жінки.

Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати,
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати,
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик

Вам скажуть, що я в Амстердамі,
Що Київ зміняв на Москву,
Не вірте, панове, я з Вами
За київським часом живу.

І де б я не був за кордоном,
Я знав, що завжди повернусь
Додому, додому, додому
В святу мою Київську Русь

Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати,
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати,
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.