Рiдна матi моя (Зибров Павел)

Рiдна  мати  моя,  ти  ночей не доспала,
Ти водила  мене у поля  край  села,
И в дорогу далеку  ти мене на зорi  проводжала,
И рушник  вишиваний на щастя  дала. 
И в дорогу далеку  ти  мене на зорi  проводжала,
И рушник  вишиваний  на щастя, на долю дала.

Я вiзьму  той рушник, простелю  наче  долю,
В тихiм  шелестi  трав, в  щебетаннi  дiбров.
И на тiм рушничковi  оживэ  все знайоме  до болю 
И дитинство,  розлука,  твоя материнска  любов.

Хай на ньому  цвiте росяниста  дорiжка,
И зеленi  луги,  солов 'їнi  гаи,
И твоя  незрадлива   материнська ласкава усмiшка,
И засмучен i  очi  хорошi  твої.
И твоя  незрадлива   материнська ласкава  усмiшка,
И засмучен i очi  хорошi  блокитны  твої.

ПР-Ш:
Рiдна  мати  моя,  ти  ночей не доспала,
Рiдна  мати  моя,  

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.