Мара (Зинковская Ирина)

1) Усе, немов мара, кудись тікає,
Зникає у минуле, в небуття
І тільки нас з тобою вдвох лишає,
Вдвох наодинці – ти і я. 
І почуття, передчуття того, що має статись,
Але не станеться, бо ще не час
І музика ця грає не для нас,
Лишає нам лиш право сподіватись.

(приспів) - 2р
І щось відбувається з нами –
Так довго чекали на цю мить
І хочеться зупинити час,
Та він проти нас.
(Він проти нас)

2) І мучитися тим, що безпорадні,
І що не в силах крок за грань ступити
Переступити межу, щоб упасти
Чи піднестись і полетіти
На крилах почуттів і падати в безодню,
Пізнавши все, а ми неначе п’яні,
Все стоїмо, вслухаючись в биття сердець
І балансуємо на грані.

(приспів той же) (програш) (приспів той же)

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.