Перше кохання шкільне (Янушкевич Ольга)

1.Лагідний сонячний день ночі на зміну іде.
В школі співає дзвінок – кличе мене на урок.
Встати так важко мені, хочу лишитись у сні,
Хочу з коханим іти в зоряні дивні світи.

 П-в:
Кохання перше живе у мені 
Як ранні квіти і пісня весни.
О, як же важко на світі жить, 
Коли любов’ю душа горить!

 2.Мамочко, люба моя, донечка просить твоя:
«Юність свою пригадай, добру пораду ти дай!»
Йти я до школи боюсь, знов на уроці зіб’юсь,
Бо моє серце пече погляд чарівних очей.

 П-в:

 3.Дівчинко, любо моя, ти ж, наче рання зоря,
Очі твої неземні сняться мені у ві сні.
Перше кохання шкільне з розуму зводить мене!
Що з почуттям нам робить? Як в цьому світі прожить?

 П-в:
П-в_2:
Нехай кохання завжди живе,
Нехай хвилює тебе, мене.
О, як же гарно на світі жить, 
Коли любов’ю душа горить!

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.