Мамина вишня (Янченко Николай)

День за днем відпливають від мене роки,
Наче птахи вони відлітають.
Наче листя несуть бистрі води ріки,
І назад вже ніяк не вертають.
Впала перша на скроні мої сивина,
Літа повертають у осінь.
Тільки мамина вишня, що біля вікна,
Тягне віти свої, в неба просить

Мало хто знає, чому серце крає 
Мамина вишня, що біля вікна,
Цвітом весняним мене осипає,
Стоїть, похилившись, мов мати сумна.

ПРОГРАШ

Ніби вчора була моя перша весна,
Мене мати за руку водила,
І в садочку, що біля самого вікна
Молоденькі дерева садила.
А роки йшли і йшли, з ними разом росли,
Садочок став гарний і пишний,
Кожну весну у ньому дерева цвіли,
Та найкраще з них – мамина вишня!

Мало хто знає, чому серце крає 
мамина вишня, що біля вікна,
Цвітом весняним мене осипає,
Стоїть, похилившись, мов мати сумна.

Де б не блукав я по білому світу, 
жде мене вишня з далеких доріг.
Вкриє весною мене білим цвітом, 
мов, мамина хустка впаде біля ніг.

Мало хто знає, чому серце крає 
мамина вишня, що біля вікна,
Цвітом весняним мене осипає,
Стоїть, похилившись, мов мати сумна…

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.