Це мій рідний край (Весна Светлана)

Вдалині за річкою срібний зорепад
І вином порічковим всіх частує сад,
Літньою долиною йду не поспіша
Вишнею й калиною втішена душа.

Це край, де я родилась і живу,
Де все для мене рідне - не байдуже,
Де зірка з неба впала у траву,
Щоб ти мене побачив милий друже.
Це край моєї втіхи і сльози,
Із рідним словом, з рідними піснями
Тулюся до вкраїнської краси,
Бо це взяла від батька і від мами.

Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог
Грішне разом з праведним в силуетах двох,
Музика над тишею, хоч на струнах грай
І душа утішена - це мій рідний край!

Це край, де я родилась і живу,
Де все для мене рідне - не байдуже,
Де зірка з неба впала у траву,
Щоб ти мене побачив милий друже.
Це край моєї втіхи і сльози,
Із рідним словом, з рідними піснями
Тулюся до вкраїнської краси,
Бо це взяла від батька і від мами.

Це край, де я родилась і живу,
Де все для мене рідне - не байдуже,
Де зірка з неба впала у траву,
Щоб ти мене побачив милий друже.
Це край моєї втіхи і сльози,
Із рідним словом, з рідними піснями
Тулюся до вкраїнської краси,
Бо це взяла від батька і від мами.

Бо це взяла від батька і від мами.

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.