Україно моя Україно (Сорочик Виктория)

У краях, що дощами омиті 
простягнулася наша земля,
де Карпати лісами покриті,
де орел понад степом кружля.
Там де батько Дніпро рукавами, 
обіймає поля і сади, 
де віками живемо ми з вами,
і Господь, що нас любить завжди. 
ПРИСПІВ: 
Україно, моя Україно, 
ти в душі і у серці живеш,
народила і доньку і сина, 
в майбуття за собою ведеш. 
І хай носить нас вітер по світу,
хай часами суворе життя, 
я не зраджу мою Україну,
не покину, як мати дитя. 
Лине пісня, дзвінка і привітна, 
де у полі дозріли хліба, 
там де прапор наш жовто-блакитний, 
де козацькая слава жива.

ПРИСПІВ (2 рази)

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.