Журавли и Божья Матерь (Военные и Патриотические)

Война крылом взмахнула, чёрной птицей,
Наслала ночь - слипаются глаза...
А раненому воину не спится
И по щеке его бежит слеза...

Он плачет, ведь душа бойца - живая!
Как птица, отправляется в полёт,
Но что-то в небеса взлететь мешает?..
И пропуск парню в небо не даёт...

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

И тучи "Градом" в клочья разрывает!
Чернеет степь, сожжённая в боях...
А в небе вороньё уже летает
И, кровью, по виску стекает страх...

Щекочут пули дуло автомата -
И, громом с неба, грянула гроза!
Война в объятьях стиснула Солдата -
И Матерь Божья отвела глаза...

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Навек с Войной заснувшие солдаты, 
С кровавых не пришедшие полей - 
Пусть в вашем сне вас встретит Божья Матерь 
И превратит вас в белых Журавлей...

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Дріма війна у вирвах-ораницях,
За розкладом – чутка тривожна ніч.
Пораненому воїну не спиться,
Стікають жовті сльози зоресвіч.

Він ще живий, і очі ще відкриті,
Зіниці тягне вітер до ліска,
І потонути в ранішній блакиті
Щокатий місяць хлопця не пуска.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Бредуть повільно «Градом» рвані хмари,
Кульгає степ, гукає медсестру...
Злетяться скоро чорні санітари –
Воронам поле бою по нутру.

Лоскоче куля дуло автомата,
Сповзає страх кровинкою з виска...
Дріма війна під боком у солдата,
А Матір Божа очі опуска...

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Нехай війною стомлених солдатів,
З кривавих, що не вийшли, із боїв
Зустріне уві СНІ їх, Божа Матір
Та оберне на білих Журавлів...

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.