Пісня про рушник (Украинские)

Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов‘їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.

РИдна мАты моЯ, ты ночЭй нэ доспАла.
И водЫла мэнЭ у полЯ край сэлА,
И в дорОгу далЭку ты мэнЭ на зорИ проводжАла,
И рушнЫк вышывАный на шчАстя далА.
И в дорОгу далЭку ты мэнЭ на зорИ проводжАла,
И рушнЫк вышывАный на шчАстя, на дОлю далА.

Хай на нЁму цвитЭ росянЫста дорИжка,
И зэлЭни лугЫ, й соловъйИни гайИ,
И твоЯ нэзрадлЫва матэрЫнська ласкАва усмИшка,
И засмУчэни Очи хорОши твойИ.
И твоЯ нэзрадлЫва матэрЫнська ласкАва усмИшка,
И засмУчэни Очи хорОши, блакЫтни твойИ.

Я визьмУ той рушнЫк, простэлЮ, нАчэ дОлю,
В тЫхим шЭлэсти трав, в шчэбэтАнни дибрОв.
И на тим рушнычкОви ожывЭ всэ знайОмэ до бОлю -
И дытЫнство, й розлУка, и вИрна любОв.
И на тим рушнычкОви ожывЭ всэ знайОмэ до бОлю -
И дытЫнство, й розлУка, й твоЯ матэрЫнська любОв.

Есть ошибки или транскрипция неправильная? Вы можете ее откорректировать.