Гуцулка (Мода Михайло)

Ой, на горі стоїть хата,
Під нев сидить дівка брата,
Сидить сумно поглядає,    |
Сидить сумно поглядає,    |
На гуцулика чекає.        | (2)

А той гуцул забарився,
Десь на другу задивився.
Задивився десь на другу,  |
Задивився десь на другу,  |
Та й забув про свою любу. | (2)

Любка сльози витирає,
Та й у осені питає:
Скажи мені, осінь мила,   |
Скажи мені, осінь мила,   |
Де і в чому я схибила?    | (2)

Десь у полі вітер віє,
Про дівчину гуцул мріє.
А дівчина вже кохана,     |
А дівчина вже кохана,     |
Давно з другим спарована. | (2)

Хай він знає, хай повчиться,
Кинув милу - тепер злиться.
Бо лишився зовсім самий,  |
Бо лишився зовсім самий   |
І ні з ким не спарований. | (2)

Треба знати, що робити,
Зі всіх лиш одну любити.
А дівчина варта того,     |
А дівчина варта того,     |
Щоби мати миленького!     |

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.