Пісня про вчительку (Майборода Платон)

Сонечко встає і шумить трава.
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.
Вчителько моя, зоре світова,             |(2)
Звідки виглядати, де тебе знайти?        |

На столі лежать зошити малі, 
Дітвора щебече золота, золота.
І летять - летять в небі журавлі,        |(2)
Дзвоник ніби кличе в молоді літа.        |

Скільки підросло й полетіло нас
На шляхи землі в ясну блакить, у блакить.
А для тебе знов та доріжка в клас,       |(2)
Під вікном у школі явір той знов шумить. |

Двох синів твоїх узяли фронти,
Воювали, не лічили ран, тяжких ран.
В партизанську ніч посивіла ти,          |(2)
Як в морози сиві непожатий лан.          |
    
Знов щебече юнь і шумить трава, 
Пізнаю тебе я при вогні в наші дні.
Вчителько моя, зоре світова,             |(2)
На Вкраїні милій, в рідній стороні.      |

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.