Анна (Мрежук Павло)

1к.
Княгині, графині і просто жінки мого роду
Носили ім’я, де озвався глас божий дзвінкий.
Сприймаю, як ласку, сприймаю, немов нагороду
На ім’я це «Анна» вдягати словесні вінки.
ПРИСПІВ
Анна, як дзвін неба, Анна, озвалося слово луною.
І наче узором парчевим, навколо усе застеля.
Анна, душі пані, Анна, відлунить живою струною
І в імені цьому для мене, неначе світліє земля.
2к.
У слові прадавньому чується музика славна
І звуків соборних святкове коштовне вбрання.
Жіночість і зваба зійшлися у імені «Анна»
І велич князівська до неї підводить коня.
ПРИСПІВ
Програш
ПРИСПІВ

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.