Чому так плаче срипка в скрипаля (Клемпоуз Василий)

Слова: Володимир Домшинський	
Музика: Станіслав Городинський

Чому так плаче скрипка в скрипаля?
Чому цей плач так серце моє крає?
До щему мою душу спопеля
І холодом усе єство проймає.
Бо як болять в мені її жалі
За тим, чого ніколи не вернути,
А падолист кружля, мов журавлі,
Якого не спинити, не збагнути.

Приспів:
Скрипко моя, любко моя, грай, грай, грай,
Ніжно, щиро, як кохана,– промовляй,
Своїм співом моє серце  звеселяй
Скрипко моя, любко моя, грай, грай, грай, грай.

Із року в рік той жаль мене пройма.
Душа болить і не знайдеться слова.
Хоч білить скроні подихом зима,
Та в серці квітне ніжна твоя мова.
Чому ж мені далася ти взнаки,
Що із лиця сльозу утерти мушу?
Тобі одній несу через роки
Свою любов, свою бентежну душу.

Приспів.

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.