Цвiтуть осiннi тихi небеса (Кондратюк Микола)

Цвітуть осінні тихі небеса,
Де ти стоїш, блакитна, як роса.
В очах засмуток темний, мов ожина.
Моя кохана, мріялось - дружина.
Лиш сон далекий видивом майне,
Хоч не забудь, а згадуй ти мене.

Я під вікно прилину повесні,
Щоб ти знялася пташкою вві сні.
Де обнімала кучері-волосся,
Де пригортала те, що не збулося,
Що не воскресло в літечко сяйне.
Хоч не забудь, а згадуй ти мене.

У тебе смуток - в мене ревний жаль,
У тебе вечір - в мене ніч і даль.
Я під вікном постою із журбою,
Куди ж мені подітися з тобою?
Хай серце серцю звісткою війне,
Хоч не забудь, а згадуй ти мене...

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.