Панує ніч (Любов не намисто) (Хурсенко Вячеслав)

Панує ніч, а сну нема
Бо знаю вдома ти сама,
Не спиш, а тільки мариш про любов.
Краса твій ворог номер два,
А перший зелень голова
І лицар твій до тебе не дійшов.

А я твої книжки носив,
А я твоїх піжонів бив,
Бо я тебе по-справжньому любив.
А ти фільмах і книжках,
Мов дикий перелітний птах,
Себе шукала у чужих казках.

Приспів:
А любов не дешеве намисто,
Не тускніє на протязі літ.
Я зруйную придумане місто,
Я тобі покажу цілий світ.

Кого чекала я не знав,
Прийшов і все тобі сказав
І в поспіхах тебе поцілував.
Я не білів не червонів,
Я кров твою на мить зігрів
І те зробив, чого давно хотів.

Бо я твої книжки носив,
Бо я твоїх піжонів бив,
Бо я тебе по-справжньому любив.
Не припускав я не на мить,
що любий тато твій не спить,
Що згодом в нас весілля прогримить.

Приспів (3)

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.