Повертайся, сину! (Гнатюк Николай)

Відчужів за обрієм літак,
Крізь сльозу душа зітхнула гірко.
Все тепер в житті буде не так:
Відчемхнулася від серця гілка.
Не вдалось зупинити час,
Як збагнути: В тім чия провина?
Що тепер кордони поміж нас -
Чужина взяла від мене сина.

Приспів:
Повертайся, сину, тут твоя земля,
Небо і калина, пісня сoлов‘я.
Дасть вина і хліба сита чужина,
Та не дасть розради для душі вона.

Знову осінь, знову листопад
Ніжно гладить кетяги калини,
І без тебе виростає сад,
І мене питає: "Де ти, сину?"
Ти його не чуєш, але знай:
Все чуже колись тобі обридне,
Схоче ще душа у рідний край,
Тут тебе усе чекає рідне.

Приспів.

Та не дасть розради для душі вона..

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.