Время рекой плывет (Гнатюк Николай)

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
Як зустрів я тебе, моя пташко,  
Довго, довго дививсь, марно очі трудив,      |
А впізнати тебе було важко.                  | (2)

Ти висока струнка, в тебе руса коса,
В тебе очі сумні, не веселі,
І уста вже не ті, не солодкі такі,           |
Скажи, хто цілував їх без мене.              | (2)

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,
Усміхнись, як колись усміхалась,
Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки,      |
Але наша любов не зів'яла.                   | (2)

Як почуєш колись біля свого вікна,
Що хтось плаче і гірко зітхає,
Не вставай, не трудись, не тривож свого сна, |
Тільки знай, що тебе хтось кохає.            | (2)

Я за своє життя море сліз пролила,
Море сліз від тяжкої розлуки,
Я тепер не дитя, як я була колись,           |
Щоби горю іти прямо в руки.                  | (2)

А у тебе є син, а у мене дочка,
Ох як схожі вони між собою,
То давай же ми їх об'єднаєм навік,           |
Коли нам не судилось з тобою.                | (2)

На зелені луги впали білі сніги,
Де з тобою ми часто гуляли,
По дорогах зими йшли закохані ми,            |
Ясні зорі над нами сіяли.                    | (2)

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.