Смиються и плачуть соловьи (Гнатюк Дмитрий)

Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди...
Цілуй, цілуй, цілуй її,–
Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада,–
Весна іде назустріч нам,
Весна в цей час нам рада.

На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе,
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя,
Чаруйсь, хмілій, впивайся,
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.

Поглянь: уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці мрійно шелестить,
Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,
До хмар летять тумани...
Там ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п’яні.

Чого ж стоїш без руху ти,
Коли весь світ співає?
Налагодь струни золоті –
Бенкет весна справляє!

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.