Сад кохання (Доскоч Павло)

Туманом тихо вкрився ліс
Далеко світло мерехтить
І тільки чути шум коліс
За склом дорога швидко мчить
А в темноті серед небес
Я бачу зірку в глибині
Очей твоїх і ніби сміх
Лунає і зникає в далені
Очей твоїх і ніби сміх
Лунає і зникає в далені

Модуляция

А поруч сад що нагадав
Як пахло літо чебрецем
І білим цвітом осипа
Неначе зоряним дощем
А пам’ятаєш як горів?
Для нас вечірній зорепад
А може я, а може ти
Повернемся на хвильку у наш сад
А може я, а може ти
Повернемся на хвильку у наш сад

Прогрыш
Модуляция

А я сумую та про те
Життя несе неначе сон
Минули роки сад цвіте
Когось скриваючи крилом
Та в світлі зустрічних вогнів
Чомусь являється мені
Цей тихий шепіт твоїх слів
І образ, що зникає в далені
Цей тихий шепіт твоїх слів
І образ, що зникає в далені

Прогрыш

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.