Акація (Доскоч Павло)

1.Червень поволі гойда, ранні акацій сни,
Там я признався тобі, що покохав назавжди.
Солодко медом цвіла пишна акація біла,
Тільки не знала вона, з іншим заручена мила.

Приспів:
Мов наречена розцвіла акація,
Медовим цвітом напоїла сни.
До неї я спішу і на побачення,
Щоб запитати, де тебе знайти.

2.Ти пам’ятаєш ті дні, може згадай, я чекаю,
Як признавався її в тому, що вірно кохаю.
Але вона, наче ти, пишно розмаяло літом,
Слова колючі шипи, вкриті замріяним цвітом.

Приспів:

3.Роки так скоро змело, тільки до себе здалека,
Кличе мене за село, акація – біла лелека.
Не забарюся, прийду і навіть трішечки скучу,
Легко її пригорну акацію ніжну, колючу.

Приспів:

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.