Пробач (Думанская Юлия)

Чому серце мовить з мене досить 
Чому розлюбити його просить
Холодною стане тепла постіль
І в літку настане сумна осінь

Чому покохала я чужого
Чому не тікала я від ньго
Чекала ночами в неї крала
А вона кохала як я його кохала

Пробач благаю не плач
Він мій як і твій одне на двох щастя
Пробач я чую не плач
Тобі мені так буде найкраще
Пробач не знаю тебе
Але все одно в коханні так схожі
Пробач за те що він є
За те що без нас він жити не може

Від мене до неї від неї до мене
Така у нас доля кохати напевно
Я сильна я зможу його відпустити
Хоча після цього не знаю як жити

Чому покохала я чужого
Чому не тікала я від ньго
Чекала ночами в неї крала
А вона кохала як я його кохала

Пробач благаю не плач
Він мій як і твій одне на двох щастя
Пробач я чую не плач
Тобі мені так буде найкраще
Пробач не знаю тебе
Але все одно в коханні так схожі
Пробач за те що він є
За те що без нас він жити не може

Пробач благаю не плач
Він мій як і твій одне на двох щастя
Пробач я чую не плач
Тобі мені так буде найкраще
Пробач не знаю тебе
Але все одно в коханні так схожі
Пробач за те що він є
За те що без нас він жити не може

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.