Колиска майбуття (Дроботенко Вера)

Зачерпну я у долоні
 Кришталевої води.
 По траві пройду босоніж,
 Залишу свої сліди.
 Свіжий вітер заколише
 У колисці майбуття
 І ніколи не залишить
 У продовж мого життя.

Візьму з собою пісню поля,
 Що мати вчила з ранніх літ
 І на зорі шукати долю
 Піду за мріями у світ.
 Візьму з собою пісню поля,
 Що мати вчила з ранніх літ
 І на зорі шукати долю
 Піду за мріями у світ.

Білі хмари, мов вітрила,
 Кличуть в зоряний політ,
 Виростайте, руки-крила,
 І несіть в незнаний світ.
 Лиш надія не згасає,
 Що повернемося знов -
 Нас в житті оберігає
 Віра й батьківська любов.

Візьму з собою пісню поля,
 Що мати вчила з ранніх літ
 І на зорі шукати долю
 Піду за мріями у світ.
 Візьму з собою пісню поля,
 Що мати вчила з ранніх літ
 І на зорі шукати долю
 Піду за мріями у світ.
 Візьму з собою пісню поля,
 Що мати вчила з ранніх літ
 І на зорі шукати долю
 Піду за мріями у світ.
 Візьму з собою пісню поля,
 Що мати вчила з ранніх літ
 І на зорі шукати долю
 Піду за мріями у світ.
 Піду за мріями у світ.

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.