Не бійся жити (Бурмака Мария)

І коли залишилася зовсім сама,
 І коли вже здається – світла нема,
 Коли небо твоє на колір чужим стає,
 Ти б виводила лінії знов на руці,
 Впізнавала б надію в кожнім лиці,
 Малювала б на склі вогонь –
 І розбила б скло.

 Приспів:
 Не бійся жити – світ для того,
 Щоби любити, сонце, дощ і вітер,
 Небо, зорі, квіти... Все для тебе.
 А ти не бійся жити,
 Сонце, дощ і вітер, небо, зорі, квіти,
 Світ для того, щоб любити тебе.

 Ти ішла по межі, ти ішов по межі,
 Тільки знай: ніхто тобі не чужий,
 І рука у руці – назавжди твоє тепло.
 І не можеш тепер лишитися сам,
 Де читаєш мої слова по губам,
 Повертає тебе назад моя любов.

 Приспів

 Ти у серці своїм – тамований стук,
 Ти на дотик, як спалах, навіть на звук,
 Ти вже майже летиш – відкрите вікно давно.
 Розбивається ніч, ламається час,
 Ти гасила вогонь – не згасне свіча,
 І не бійся – любов тепер береже тебе.

 Приспів (2)

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.