Колошматить вітер (Бученко Татьяна)

1. Колошматить вітер в серцях мрії крила,
Простяглася стежина у полин - жита.
Промінь блискавицю серденько впустило,
Душу обігріла в жар зоринка та.

Приспів:
Чи тебе кохаю, не скажу, не знаю,
Та чому ж, так вабить зору глибина.
Серденько співає, піснею злітає.
Очі-очі, що не мають краю дна.
(програш)

2. Вже роки сховали мрій рожевих крила,
Та біжить доріжка у полин - жита.
У вві сні до щастя прагнула, летіла
Промінець любові зупинив літа.
Приспів той же.
(програш) МОД

3. Вітерець остудить почуттів багаття,
Та вогонь любові нас не спопелить.
У коханні щирім іскрою віддасться,
Двох сердець горіння, щастям кожна мить.

Приспів:
Я тебе кохаю і сама не знаю,
Чом така зваблива зору глибина.
Серденько співає, піснею злітає
Очі-очі, що не мають краю дна. Краю дна…

На-на-на, на-на-на…

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.