Freeway (Андриана)

Хотіла все забути, що пам’ятать не хочу,
Австопом у майбутнє я втікала серед ночі.
Дороги, довгі милі і прощавай, минуле,
Я все забуду, – пробач, не жалій і не плач.
Хай душа болить, до небес летить,
Але біль – це мить... Це мить...

Приспів:
Ця ніч пройде, все, як сон мине
І вже нігде ти не знайдеш мене,
Бо там, де я щастя не живе,
Доля моя – довгий нічний "фрівей".

До щастя австопом, і сумніви, і ризик,
Але ми у цьому світі всі – актори і актриси.
І ми говорим часто, що виходу немає,
Я хочу знати сама: вихід є чи нема?
Хай душа болить, до небес летить,
Але біль – це мить... Це мить...

Приспів (4)

Есть ошибки или текст неправильный? Вы можете его откорректировать.