слова: Андрій Малишко
музика: Платон Майборода

Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краї,
Одним одна, 
біля воріт.
Ота стежина в нашім краї,
Одним одна, одним одна
Біля воріт.

Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Ота стежина в нашім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт.

Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Ота стежина в нашім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт.

Дощами мита й перемита,
Снігами знесена у даль,
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль,
І ревний жаль.
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль, мій ревний біль
І ревний жаль.

Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль, мій ревний біль
І ревний жаль.

На вечоровім виднокрузі,
Де обрій землю обніма,
Нема кінця їй в темнім лузі,
Та й повороту – повороту теж нема.

Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль, мій ревний біль
І ревний жаль.

Моя надієчко, я знаю,
Мій крик життя на цілий світ,
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна,
Біля воріт.
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт.

Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт.

Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт. 

 

 Скачано с сайта www.Muza.vip