Вона, рiзала пальци, як стрибала з вiкна
 Вона, в помаранчевих снах блукала сама
 А вiн заховавшись пiд снiг
 Помаранчами мерзли ми, жбурляв їй у слiд.

 Вони - нiби рiзнi човни
 Плили у своїх думках
 Щоб потiм пiйти
 По пустих берегах.

 Та настала нiч, коли падали зорi
 I сльози котилися щирi, прозорi
 А на ранок згадають вони
 Лиш помаранчевi сни.

 Розбиваючи день поцiлунками неба
 Ти вiдверто шепочешь благаєшь не треба
 В тiм немає твоєї вини - 
 Це ж помаранчевi сни.

 Програш.

 Але чому, я нiяк не збагну
 Розбиваючи день об стiну
 У безодню викадаєш себе одну

 На дiамантову нiч, де небо у зорях
 I сльози котилися щирi, прозорi
 А на ранок згадають вони
 Лиш помаранчевi сни.

 Розбиваючи день поцiлунками неба
 Ти вiдверто шопочешь благаєшь не треба
 В тiм немає твоєї вини - 
 Це ж помаранчевi сни. 

 

 Скачано с сайта www.Muza.vip