Нiч яка мисячна, зоряна, ясная Видно хочь голки сбирай. Вийди коханая працею зморена Хочь на хвилиночку в гай Сядэмо в укупочцi ми пiд калиною И над панами я пан! Глянь, моя рибонька, срибною хвилею Стэлиться в полi туман. Став чаривный, нiбы променем всыпанный, Чи загадався, чи спыть? Ген, на струкий, на высокий осочини Листя пестливо тремтыть. Ти не лякайся, что ноженьки босии Змочишь в холодну росу Я ж тебе, вирная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу. Ты не лякайся, що змерзнеш лебэденько. Тепло – ни вiтру, нi хмар, Я пригорну тебе до свого сердонька, А воно палке, мов жар. Скачано с сайта www.Muza.vip