На губах моїх сльоза, наче кришталева.
Слід лишила свій лоза, горда королева.
І поранена душа прокричала з болем:
"Назавжди не залишай, непокірна доле".

Приспів:
Понад яром, понад ставом там росте лоза,
Наче королева станом молода краса.
А як по душі стьобнула, на губах сльоза,
Тільки долю не вернула молода лоза.

Понесли вітри зневір долю в край далекий.
І лишився я з тих пір, мов сумний лелека.
І скотилася сльоза, на губах спинилась,
А кривавий слід лоза у душі лишила.

Приспів (3)

 

 

 Скачано с сайта www.Muza.vip