Краплинами ярого воску стікає на крони літо,
А я все в думках крізь весни до тебе лечу, лечу…
Та тільки ніяк не можу на стежці тебе зустріти,
Блукаю осіннім вітром в обірваних струнах дощу.
Чар-зілля червона рута зорею впала в серце,
Здавалось тоді - на віки, здавалось - на все життя.
Чому ж скрипалі осінні виводять минуле скерцо,
А пісня злетіть не в силі, неначе підбитий птах?
Холонуть дзвінкі потоки, ридають вітрів трембіти,
А голос сумної пісні розносить по світу луна.
Не в'януть в твоїх долонях мої запізнілі квіти,
Тому що любов на світі буває лише одна.
Чар-зілля червона рута зорею впала в серце,
Здавалось тоді - на віки, здавалось - на все життя.
Чому ж скрипалі осінні виводять минуле скерцо,
А пісня злетіть не в силі, неначе підбитий птах?
Кружляє пожовкле листя, в саду догорає літо.
До тебе в думках я лечу.
Страница с mp3: